Мовчазний крик Бабиного Яру

  Скільки жаху прийшлось пережити людям під час Другої Світової війни. Кожна смерть - то є трагедія, але масові смерті – то велика трагедія для всього народу. Бабин Яр – трагічна сторінка в історії України. Саме це місце стало останнім пристанищем для багатьох людей, що проживали в той час на Україні. Адже під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених.

  В різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч чоловік. У 1946 році на Нюрнбергському процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч чоловік, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

   

  До  75-ї річниці трагедії Бабиного Яру у бібліотеці оформлено календарну викладку «Мовчазний крик Бабиного Яру: 75 років трагедії». З читачами бібліотеки проведено годину скорботи «Великий боже, ми з твоєї згоди проходимо дорогу в Бабин Яр», де прослухали основні відомості про події які відбувалися в цьому жахливому місці, про знущання та масові страти євреїв, циган, а також українських громадян, серед яких були члени редакції «Українського слова» разом з поетесою Оленою Телігою, переглянули уривки з документальних фільмів. 

  Злочини в Бабиному Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує нам як важливо запобігти насильству та берегти мир.

  

Обличчя української історії

  Михайло Грушевський (1866—1934) є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України. Видатний вчений і суспільно-політичний діяч, він створив 10-томну «Історію України-Русі» – першу повну історію України, таким чином перевершивши навіть таких видатних попередників, як Костомаров, Куліш, Драгоманов, Антонович. Але Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової Української держави – його було обрано головою Центральної Ради (1917—1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і став М. С. Грушевський.

  М. С. Грушевський — автор понад двох тисяч наукових праць: «Історія України-Русі», «Нарис історії українського народу», «Ілюстрована історія України», «Початки громадянства», «Історія української літератури»; також Михайло Грушевський — один із редакторів багатотомного видання документів «Джерела до історії України». Твори його намагалися будь-що вилучити з наукового обігу, а їхнього автора — з народної пам'яті. Відновлення української державності 1991 р. врятувало творчу спадщину М. Грушевського, висновки й передбачення якого, поза сумнівом, домінуватимуть і на межі XXI—XXII сторіч, поступово перетворюючись на ідейні засади та основу життя всього народу. 

  «Я не належу до породи героїв...», під такою назвою в бібліотеці була розгорнута тематична  виставка з нагоди 150 річчя від дня народження М.С.Грушевського. Для користувачів бібліотеки організовано інформаційно-пізнавальний огляд «Ідеолог національного державотворення» з переглядом в Інтернеті презентації «Обличчя української історії».

Стежками партизанськоъ слави

  22 вересня в Україні відзначають День партизанської слави. Партизанський рух завжди відображав прагнення народу до свободи. Понад п’ятсот з’єднань і сотні загонів народних месників, що діяли в тилу ворога під час Великої Вітчизняної війни на території України, зробили вагомий внесок у визволення країни від фашистських загарбників.  

        

  В бібліотеці було проведено календарну виставку, яка відображає героїчні сторінки вітчизняної історії. Пройшов урок мужності для учнів 7-9 класів «Стежками партизанської слави», який мав доповнити знання, отримані з книжок і фільмів, і  спрямован на утвердження в молоді почуття патріотизму й національної свідомості.

За книгою-в електронний світ

                       18 вересня - Міжнародний день

                                                                    читання електронних книжок

                                                                                  у вільному просторі.

          Сучасні технології потрапили в абсолютно всі сфери існування людини – від побуту до науки. В останні роки у вільному доступі можна знайти безліч електронних книг, які поступово витісняють з ринку паперові видання. 

          Зважаючи на новизну та популярність такого інформаційного ресурсу, як електронна книга, 18 вересня відзначаємо Міжнародний день читання електронних книжок у вільному доступі.

          У бібліотеці, до цього дня відбулась Інтернет-подорож «За книгою- в електронний світ». Користувачі відвідали інформаційні ресурси бібліотеки з повними текстами підручників та художніх видань в електронному вигляді.

           Незважаючи на безліч переваг електронних книг, в паперових теж є чимало корисного. У першу чергу, навряд чи абсолютно всі читачі почнуть користуватися електронними книгами. Адже жоден, навіть найновіший і сучасний пристрій, не може замінити задоволення посидіти з книжкою, пошурхотіти сторінками улюбленого видання. Особливо це стосується читачів старшого покоління, для яких покупка нової книги, її перегортання є особливим ритуалом. Багато хто любить аромат книг, романтику самого процесу читання. Технологічність читання електронної книги не може надати всього цього. Не зважаючи на якому вона носії – глиняна дощечка, вичинена шкіра тварин, папір, електронний дисплей, книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє і, безперечно, здобути освіту та опанувати фах.

Війні немає забуття

                                                      8 вересня – День визволення Донбасу

   Все далі в минуле відходить цей переможний день, але ми не в праві про нього забувати. Це святе для наших предків і для нас свято. Велика перемога, сила духу і мужність донеччан в роки Великої Вітчизняної Війни дали нам право на життя і свободу.

    З кожним роком все менше залишається наших переможців. І вже не стільки з розповідей, скільки по фільмах і книгах наші діти дізнаються про тих, хто ціною свого життя подарували нам мирне небо, хто вижив і став для нас символом і уособленням мужності, мірилом істинної любові до рідної землі.

   До свята, у бібліотеці представлено виставку-реквієм «Війні немає забуття». З метою ознайомлення дітей з бойовими діями за визволення Донбасу впродовж 1942-1943 рр., на прикладі історичних фактів показати, якою ціною далась перемога над загарбником нашої Батьківщини пройшла героїко-патріотична година «Ми свято шануємо пам’ять усіх, хто власним життям нашу землю зберіг».

     З метою увічнення пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні біля братських могил  с.Завидо-Борзенка і с.Завидо-Кудашеве  пройшли мітинги – реквієм «Пам’яті загиблих будемо гідні». На мітингах згадали про важкі бої за визволення рідної землі від німецько-фашистьських загарбників, всі присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, поклали квіти до пам’ятника загиблим солдатам ,продекламували вірші відповідної тематики.