Мовчазний крик Бабиного Яру

  Скільки жаху прийшлось пережити людям під час Другої Світової війни. Кожна смерть - то є трагедія, але масові смерті – то велика трагедія для всього народу. Бабин Яр – трагічна сторінка в історії України. Саме це місце стало останнім пристанищем для багатьох людей, що проживали в той час на Україні. Адже під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених.

  В різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч чоловік. У 1946 році на Нюрнбергському процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч чоловік, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

   

  До  75-ї річниці трагедії Бабиного Яру у бібліотеці оформлено календарну викладку «Мовчазний крик Бабиного Яру: 75 років трагедії». З читачами бібліотеки проведено годину скорботи «Великий боже, ми з твоєї згоди проходимо дорогу в Бабин Яр», де прослухали основні відомості про події які відбувалися в цьому жахливому місці, про знущання та масові страти євреїв, циган, а також українських громадян, серед яких були члени редакції «Українського слова» разом з поетесою Оленою Телігою, переглянули уривки з документальних фільмів. 

  Злочини в Бабиному Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує нам як важливо запобігти насильству та берегти мир.